прп. ісп. Якова, єп. Катанського
Святий Яків ще юнаком полюбив побожне життя, тому згодом він вступив до монастиря. Там Яків відзначався духом молитви й постійного упокорення. Невдовзі його висвятили на священика, а потім на єпископа.
Коли за імператора Константина Копроніма почалося переслідування християн за вшанування святих образів, то багато терпінь зазнав і Яків. Його били так, що весь хребет і груди були одною суцільною раною; морили в темниці голодом, а потім засудили на заслання, де він уснув від важких ран 756 року.
