мч. Конона
Святий Конон був сином поган і походив із села Видана, що в Малій Азії. Згодом разом зі своїми батьками прийняв св. Хрещення. Після смерті матері та дружини Ганни, з якою жив у непорушній чистоті, Конон вів на самоті таке богомільне життя, що Бог наділив його даром чудотворення. Вірного Божого слугу поважали і любили не тільки християни, а й погани.
У час правління імператора Декія Конона ув'язнили й жорстоко мучили за те, що він відмовився поклонитися поганським божкам. Коли про це довідалися погани зі села Видани, то збіглися і силою відбили Конона з рук гонителів. Після цього люди почали цілувати його рани, бажаючи освятитися мученицькою кров'ю. Але покалічений Конон сумував, що не міг віддати життя за Христа. Проживши ще два роки, він спочив у Бозі 250 року.
мч. Конон
