Літургійний календар традиційних Церков візантійського обряду

Головне меню
 
I.E.S.

Християнський Календар
є проектом
Інституту Екуменічних Студій

Єв. – Лк. 109 зач.; 22, 39-42; 45-23, 1.

39. Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. 40. Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.” 41. І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися: 42. “Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!” 45. Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку. 46. І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!” 47: Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати. 48. А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?” 49. Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?” 50. І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо. 51. Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його. 52. Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями! 53. Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.” 54. Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека. 55. І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними. 56. Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!” 57. А він відрікся, кажучи: “Не знаю його, жінко!” 58. Та трохи згодом другий, побачивши його: “І ти з них”, - каже. Але Петро відповів: “Ні, чоловіче!” 59. А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: “Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!” 60. Петро озвавсь: “Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.” І зараз, як він говорив ще, заспівав півень. 61. І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: “Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.” 62. І, вийшовши звідти, заплакав гірко. 63. Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалися 64. і, накривши, питали його: “Пророкуй, хто той, що вдарив тебе?” 65. І багато іншого, глузуючи, говорили на нього. 66. Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій 67. і казали: “Коли ти - Христос, скажи нам.” Він відповів їм: “Коли скажу вам, ви не повірите; 68. а якщо вас спитаю, ви не відповісте. 69. Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.” 70. А всі сказали: “То, значить, ти Син Божий?” Він сказав до них: “Самі ж кажете, що я.” 71. “Навіщо нам ще свідки”, - сказали ті, - “самі ми чули з уст його.” 1. Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.

Menu-bottom