св. Макарій Великий 233
233. Інші, зазнавши солодкости Божої, підлягають ще діянню супротивника і через недосвідченість дивуються, що і після Божих відвідин помисли все ще діють в них, навіть під час християнських таїнств. Але досвідчені не дивуються з того, як і хлібороби навіть у врожайні роки не цілковито безпечні, пам'ятаючи про голод і злидні. І навпаки, коли спадає на них неврожай чи убозтво, не втрачають цілковито надії, знаючи, що часи міняються. Так і в духовному. Коли душа підпадає різним спокусам, не дивується вона й не тратить надії: знає бо, що з Божого допусту дозволяється злобі випробовувати й карати її. І навпаки, у спокої та духовному багатстві не стає безпечною, але пам'ятає про можливу переміну. (16,3)
